Напередодні новорічних і різдвяних свят запитала в найближчих, що для них особисто є дивом. Скажу одразу, деякими відповідями була дуже вражена, не чекала ні такої реакції, ні такої відвертості (дякую-дякую кожному, хто відгукнувся!).

Як і обіцяла, публікую анонімно з вірою в дива й людей.

• Диво – це любов. Коли почуття зароджується і коли стає глибшим. І ще це усвідомлення, що ти любиш когось уже багато років – найбільше диво з див.
• Моє диво – це моя родина, яка завжди зі мною.
• Диво – це тортик, який мені готує моя дівчина. Диво – це те, чого довго бажаєш і нарешті отримуєш.
• Любовь – это чудо. Музыка – это чудо. Звездное небо – это чудо. Чудо должно быть хоть и небольшое, но каждый день. И тогда жизнь кардинально меняется. Просто мы не видим его, проходим мимо.
• Диво – це щось приємне, що трапляється несподівано. Наприклад, дитина напівсонна каже, що любить. Або купиш вино на розпродажу, а воно смачне. Або дитина, яка довго хворіла, раптом одужала від складної хвороби.
• Ну диво вже те, що ти отак просто запитала мене ні з того ні з сього, що таке диво=)
• В жизни любого человека случаются сложные моменты. Однако бывают такие, из которых практически не видно выхода – и тогда их статус «сложный» переходит на уровень «критичный». И ты – большой оптимист, который перепробовал все мыслимые и немыслимые пути решения проблемы, вдруг понимаешь, что дальше тупик. И тогда, в этот момент липкого отчаяния, случается невозможное – из ниоткуда появляется человек, который в один миг стает той самой хрупкой соломинкой, которая удерживает твой уже практически рухнувший мир. Такое Чудо случилось в моей семье несколько лет назад, когда в один миг, из ниоткуда, по великой Божьей милости, появился врач, который спас мою маму.
• Чудо…когда абсолютно неожиданное событие происходит в твоей жизни. Ты этого не ждешь, а оно происходит. Заставляет тебя верить в неосязаемое, в то, что невозможно увидеть глазами или услышать ушами. Чудо – это то, что помогает идти и верить до самого конца.
• Одно из чудес – это взаимность, когда это касается любви.
• Мабуть, у кожний період дива свої. Поки найбільше диво для мене – народження дитини. От правда, дивишся на неї і в голові не вкладається: от як із однієї клітини сформувалася ціла маленька людина, абсолютно самодостатній організм зі своїм характером, такий схожий і водночас несхожий на тебе? І як вона в моєму животі помістилась?) і наче ж я пройшла вже через це, а дивуватись не перестаю=)
• Ось мої дива: різнобарв’я та гармонія візерунків на крилах метеликів; звук скрипки, політ у літаку, вміння мами приготувати їсти саме те, чого так сильно хочеться мені (без прохання), морські хвилі, схід сонця, зоряне небо.
• Диво – це коли стається радість, яку ти не чекаєш і в яку навіть важко повірити.
• Выходной среди недели – это маленькое чудо.
• Диво/Чудо – це коли всесвіт влаштовує неочікуваний сюрприз. Коли з тобою трапляється щось таке, чого ти уже і не сподівався відчути/прожити/отримати. Але про що потай або навіть несвідомо тихенько мріяв.
• Чудо – это когда ждешь плохого (или ничего не ждешь), а случается хорошее. Или, когда долго и безуспешно что-то ищешь (например, песню, о которой помнишь только пару слов и мелодию), а когда уже и не надеешься, оно само тебя «находит».
• Це диво, що ти запитуєш про це у переддень католицького Різдва=) Диво – коли чогось не сподіваєшся, а воно стається.
• Диво – це щось хороше, у що важко повірити чи осягнути. Наприклад, якісь збіги обставин, коли все складається так, що і уявити собі не могла. Наприклад, мені було потрібно дістатись віддаленого місця за Києвом в будній пізній вечір-ніч, і несподівано виявилось, що саме в цей час, саме звідки мені потрібно і куди потрібно, планував їхати мій знайомий. Це приклад дивовижного збігу обставин. А щодо того, що важко осягнути – це зародження життя, народження дитини.
• Книги – це диво. І море – це диво.
• Диво – це те, що нас оточує. Воно не одне, їх безліч. Квіти розкриваються і закриваються щодня, в’януть і квітнуть нові. Життя породжує нове життя. Що це, якщо не диво? Воно усюди, у простих речах. У палаючих зірках і вогнях очей. Варто лише придивитися і побачити.
• Для мене диво – у простих речах. У безумовній любові матері до дитини, у народженні самої дитини, у підбадьорюючій посмішці випадкового перехожого або доброті і допомозі незнайомця/незнайомки. Диво – у справі до життя і оптимізмі смертельно хворого або покаліченого. Диво – у щирій дружбі, яку можна пронести через десятки років, не розчарувавшись у людині. Диво – у коханні, коли для тебе щастя – це щастя коханої людини, незважаючи на те, чи вона з тобою. Диво – у світанках і заходах сонця. Диво – у самому житті.
• Усі ми – диво.