2020: ну що там?

Без зайвих introductions публікую відповіді про хороше в 2020 році, які мені надіслали мої друзі/рідні/читачі в соцмережах. Це не підсумки, не досягнення і навіть не спосіб забути останні дванадцять місяців. Це просто моменти і відкриття, що трапляються з нами незалежно від епідемій, труднощів і проблем. Ловимо їх і віримо в те, у що хочемо вірити=)

Любі, дякую за довіру! Як і обіцяла, все анонімно (і практично без мого втручання).

  • У 2020-му я стала мамою. І це найпрекрасніше, що зі мною коли-небудь в житті траплялося.
  • Я відвідав Таїланд з коханою дівчинкою.
  • Ремонт, Причорномор’я, Любов.
  • Для меня список такой: наличие внутренних ресурсов, чтобы относительно нормально (so far, тьфу-тьфу) пережить все эти карантины, стабильная работа, подкаст, крутые люди рядом (виртуально и реально), множество хороших книг, сериалов, фильмов и музыки, которые очень скрасили этот год=)
  • Багато прогулянок на природі. А ще була відпустка з авіаперельотом=) – банально, але тільки не для цього року.
  • У нас із хлопцем почався новий етап у стосунках, а саме – ремонт=) Це справжнє випробування і часом розчарування, але ми на шляху до нашого красивого дому.
  • Родилась доченька.
  • Принятие себя.
  • Завела двух крыс=) Совсем неожиданное мое решение.
  • З другого разу отримала грант від Фулбрайта.
  • Я начала отношения, которые очень много поменяли в моей жизни.
  • Дякуючи карантину, навчилась їздити на машині – 10 років страху (а тут дороги були пусті + викладач, який любить те, що робить).
  • Було достатньо багато хорошого.  Одразу спадає на думку – покращила свою іспанську,  обійняла 5-го Президента України, навчалась танцювати на підборах (до цього були тільки чешки і кроси=)
  • У 2020 я видала свою першу книгу. І взагалі, рік хоч і непростий, але хорошого було багато. І ще – я стала ретельніше придивлятись, помічати і більше цінувати все позитивне, що дарує життя.
  • Собака. А ще мандри.
  • Найдивовижніший рік за все, мабуть, моє життя! Його третину я провів на морі, в пахнющім степу, який ліниво лежав на берегах розкішних лиманів. Третина року щоденних заходів сонця, повних місяців, ночей на нічному пірсі під час штормів, коли стояв і слухав Баха, а солоні бризки торкалися обличчя поцілунком моря. Шторм під акомпанемент Баха, вночі, за софіта правив повний місяць… А ще я вперше за 23 роки життя в найулюбленішому місті (Києві), не бачив його влітку. Пропустив літній Київ начисто. І це диво для мене. А ще – безліч яскравих і теплих зустрічей з друзями, часто несподіваних, купа нових людей в житті з’явилося, набув цікавого досвіду в цілому. Як би я його охарактеризував, 2020? Феєричний! У всіх сенсах.
  • Виспалась.
  • Виспався.
  • Я просто рада, що в мене цього року була робота.
  • Открыла кафе. Свое=)
  • Не захворіла.
  • Цього року я навчилася цінувати плин часу, дивитися, як на деревах з’являється листя і цвіт, змінюються пори року, і дивитися на все це фактично з вікна. Я навчилася чекати. Тепер знаю, що таке зусилля і як приємно, коли нарешті дочекаєшся. Я стала більше цінувати спілкування, будь-яке, навіть онлайнове. І, звісно ж, робота онлайн має багато переваг. Викладати онлайн теж цікаво, і це був мій виклик, який я, хочеться вірити, здолала.
  • Дуже багато часу провела з донькою.
  • Я ходила купаться все лето на Днепр (заново открыла его для себя – просто какой-то супербонус жизни у воды, поняла это на карантине кстати), каталась на велике на даче, учу английский и начала раньше вставать. И вообще начала больше времени проводить на природе, как будто стала чувствовать, что это наша неотъемлемая часть.
  • Мабуть, більшість із хорошого, що сталося в цьому році, пов‘язано з нашим малюком: багато речей для нього в цьому році сталися вперше (перші кроки, перші слова, перші віршики й пісеньки, та багато чого «вперше»). І так радісно було спостерігати за ним, підтримувати його і наче занурюватися у власне дитинство, разом із ним радіти дрібничкам, постійно дізнаватися щось нове (я, наприклад, завдяки йому марки автомобілів вивчила, хоч була геть «нуляча» в цьому питанні=), а про віршики і пісеньки взагалі мовчу – Альцгеймер нам явно не загрожує=) Усе це наче заново відкривати для себе світ і себе в ньому. І просто, перебираючи фотографії, я зрозуміла, що цей рік запам‘ятається в першу чергу не пандемією (хоча нею теж, душею не кривитиму=), а знаковими для нашої сім‘ї маленькими досягненнями нашого хлопчика, його посмішками, вчинками і кумедними словечками.
  • Нова стрижка.
  • Нова любов.
  • З приводу хорошого в 2020: почала більше цінувати такі прості речі, як власне здоров’я та здоров’я рідних/близьких; більше часу почала приділяти сім’ї і друзям, заняттям спорту (майже все літо та цілу осінь колесила на велосипеді); згадала старі хобі (читання, вишивка); переоцінила стосунки з людьми (почала тісно спілкуватися з рідним батьком – життя дуже коротке, щоб витрачати його на негатив і образи); знайшла близьку по духу людину (love & friendship find their way no matter what=); у моєї найкращої подруги народилася прекрасна дівчинка (на зло локдаунам і коронавірусу); інша найкраща подруга вийшла заміж, теж доводячи своїм прикладом, що життя продовжується і є насиченим навіть під час пандемії; знайшла нове житло.
  • Зрозуміла, що я феміністка.
  • Зайнялася своїм здоров’ям.
  • Закохався.

Leave a comment