За роботою тільки сьогодні зрозуміла, що половинки вересня вже немає. Щойно розпочався, а тут – 16 число (ніби яблучко розрізали навпіл і одну частинку непомітно забрали). Тому, аби не пропустити інші 15 днів, закарбую цей місяць кількома естетичними фільмами, з якими дуже добре починати осінь. Трішки меланхолії, багато красивої музики, Довіль, Париж, Нью-Йорк і любов. 

«Чоловік і жінка» (1966) Un Homme Et Une Femme

Від перших акордів «Plus fort que nous» у вічному фільмі Клода Лелюша все всередині перевертається. Якщо ви раптом досі його не бачили, зробіть це прямо сьогодні (самі чи з кимось). Надзвичайно красиве ретро. Головні герої випадково знайомляться в Довілі, де навчаються їхні діти. У них обох дуже сумні історії, пов’язані з минулим, але разом вони оживають. Діалоги, спогади, автоперегони, волосся Анук Еме, саундтреки, чоловік із собакою роблять стрічку глибокою та густою. Улюблена сцена багатьох кіноманів: як після розлуки герої біжать одне до одного, обіймаються, а потім кружляють і кружляють на пляжі Довіля під «dabadabada». Але я ще люблю, коли героїня згадує свого чоловіка: вони разом мчать у кабріолеті назустріч заходу сонця, а камера знімає їх зі спини так, що створюється враження, ніби ти сидиш позаду. Мурашки.

«Бум» і «Бум 2» (1980 і 1982) La Boum

Хто не любить Софі Марсо? Усі люблять Софі Марсо. «Бум» і «Бум 2» – перші фільми цієї прекрасної акторки. Навчальний рік, з яким так асоціюється початок осені, – ось він. Класно згадати, як ти сам/а ходив/ла до школи, що відчував/ла та чим тоді хворів/ла. Тринадцятирічна, а потім п’ятнадцятирічна Вік переживає підлітковий період, перші кохання, розчарування, вечірки, а ще спостерігає за батьками, у яких не все добре зі шлюбом. Прабабуся Пупет як найкраща подружка, про яку можна лише мріяти: вона ходить у паризькі ресторани, носить капелюшки та рукавички, грає на арфі, колесить Європою, говорить про хлопців, постійно жартує і так і не виходить заміж за чоловіка, з яким зустрічається сорок років =) Пісні «Reality» і «Your eyes», мабуть, відомі на весь світ.  

Як бонус: подивіться ще «LOL» (2008) – теж із Софі Марсо, теж про школу та підліткові роки, але тут Марсо – вже мама школярки, яку вона намагається зрозуміти, тому на мить можна подумати, що це доросла Вік.

«Минулої ночі в Нью-Йорку» (2010) Last night

Кожної осені переглядаю. Дуже люблю. Повільний, суперечливий і неможливо естетичний фільм. Усі події в кінострічці відбуваються протягом двох вечорів, дуже знакових і дуже особливих. Ми спостерігаємо за двома парами, які мають вирішити, куди їх приведуть їхні ж бажання. Мангеттен, де-не-де жовте листя на деревах, нереальні квартири з панорамними вікнами, пальто Кіри Найтлі, Гійом Кане, розмови про власні книги, таксі, зрада і не_зрада головних героїв, кадри-шматки з минулого життя і відкритий фінал – обожнюю. Про таке кіно не говорять, його просто дивляться, занурюючись у сюжет і атмосферу. Для осені саме те!

Pictures: Internet

Авторка та редакторка: Олена Потіха