Кілька рядків (а точніше абзаців) наприкінці 2022-го.

Mes amis, ну що вам сказати, ми з вами класні. Світ навколо дивує та випробовує нас на всі можливі скіли, а ми продовжуємо жити, сміятися, працювати і творити. Головне – щоб голова не відлетіла остаточно, тому що бувають такі дні, що здається, от-от, а потім оговтуєшся, ідеш на вулицю і навіть помічаєш трішки різдвяного декору в улюблених закладах Києва.

За 2022-м ми сумувати не будемо, звісно, хоча, на мою думку, проблема не в році, адже чорні та білі смуги, особисті трагедії та глобальні катастрофи не зовсім вписуються в календарні періоди, але саме в 2022-му ми стали всесильними та прекрасними. Усі скаржаться на зморшки, які додалися під час війни, а я переконана, що тіло наше зараз у максимальному тонусі. Подякуйте йому за це.  

Бажаю нам усім дива, яке має вже нарешті статися (я вірю!), краси (вона рятує в будь-які часи!) і світла (в усіх сенсах!). Нехай рідні живуть довго-довго та щасливо, а ті, хто поїхав далеко-далеко, хай повернуться. Нехай вдома завжди будуть гарячі круасани та не менш гарячі обійми, нова чиста постіль і старі затерті до дірок улюблені речі. Нехай знову купуються та читаються книги, нехай знову запускаються вдалі (а може, і невдалі) проєкти, нехай знову подорожі будуть тільки з великої любові, а всі тривоги покинуть нас назавжди (ну добре, повітряні хай точно покинуть нас назавжди).

У 2022-му я зрозуміла, що НЕ твої проєкти відчуваються з перших хвилин роботи (себе не обманеш, як не крути); що побути наодинці з собою – це іноді найкращий подарунок, який ти можеш для себе зробити; що, якщо постукати в чиїсь двері, тобі відчинять і навіть допоможуть; що деякі друзі йдуть з твого життя, як би ти не тримався за спогади, і це нормально; що між обстрілами можна встигати писати статті та придумувати стратегії; що, незважаючи на втому, іноді таке вивозиш, що і не снилося; що навіть під час війни зустрічаєш чудових людей, з якими ти на одній хвилі; і що любов існує попри всі жахіття в цьому несправедливому світі.

Останній поінт дає багато-багато надій на майбутнє, і заради нього дуже-дуже варто жити. І дуже-дуже варто себе берегти. Тому з Новим роком нас!

Дива вже близько.

Авторка та редакторка: Олена Потіха