Мої суб’єктивні рекомендації, де провести час у Варшаві.

Я знаю, що Варшава багатьом НЕ подобається. Та й, якщо чесно, вона ніколи не була моїм містом мрії, ніколи я її не записувала у список must visit і навіть не розглядала як спот-зупинку перед якимись далекими подорожами. Одного разу приїхала на танцювальний фестиваль, виступила на сцені, подумала «мило, нічого так» і поїхала назад до Києва планувати велику мандрівку до Таїланду. Все.

А потім почалася повномасштабна війна. І доля мене закинула знову у Варшаву. Так, це ніяка не магія і навіть не збіг обставин (хіба що дуже трагічний збіг обставин) – просто тоді у Варшаві опинилася моя люба подруга, яка готова була мене прийняти, а я не готова була їхати далі (спочатку не хотілося, а потім не склалося, що в принципі дуже взаємопов’язано, if you know what I mean). Тому навесні 2022 року саме це місто подарувало мені безпеку.

Зараз ділитися ні тими відчуттями, ні тими фотокартками бажання в мене немає. Однак мені б дуже хотілося розповісти вам про Варшаву, таку, якою бачу її я. Ось чому на початку липня 2023 року я знову відвідала це місто, обійшла його уздовж і впоперек, наробила свіжих світлин, трішки переформатувала свої спогади (тут є, звичайно, питання, навряд чи колись ми забудемо весну-22), подякувала йому за все і сіла писати такий собі гайд не в дуже класичному розумінні, адже подорожі для мене – не зовсім локації, радше, передавання настрою, моментів, емоцій загалом. А ще це люди, яких можна зустріти й обійняти.

Також у наших реаліях, як на мене, про Варшаву не просто варто говорити, а й треба. На жаль, щоб сьогодні поїхати у відпустку чи відрядження за межами України, нам потрібно подолати довгу дорогу – і дуже часто ми спочатку потрапляємо саме у Варшаву. Тому було б образливо нічого не побачити в цьому прекрасному місті.

Де гуляти у Варшаві

Я завжди за те, щоб містом багато гуляти. Лише так можна з ним познайомитись. Наодинці іноді відчути цей невидимий сильний контакт вдається навіть краще, бо вся увага прикута до вулиць, будівель, парків, пам’яток, річок, простору, кав’ярень тощо. Варшава ідеальна для того, щоб ходити, а де саме ходити – ось:

• Старе місто (не забувайте, що воно було повністю зруйноване під час Другої світової) – виділю площу Ринок, Королівський замок, пляц Замковий + Краківське передмістя.

• Вулиця Нови Свят (чи правильніше навіть Швят) – вкажу окремо одну з найстаріших вулиць Варшави, що цікаво, саме тут ви побачите рідні «Львівські круасани», «Чорноморку» та «П’яну вишню» (але не тільки, але не тільки!).

• Вулиця Хмільна – тусовочна затишна вуличка (саме нею мені найбільше подобається йти до так званого сучасного міста у Варшаві).

• Парк Лазенки – тут гуляти ­– не перегуляти (палац дуже красивий).

• Набережна уздовж Вісли – тут ходити й кататися на самокаті/велосипеді, а ще чілити під інколи навіть дуже щедрим варшавським сонцем.

• Музей Шопена – і сам музей красивий, і місце біля нього (особливо приємно посидіти у сквері поруч і поспостерігати, як падає світло на цю естетичну будівлю).

• Саксонський сад – тут гуляти й дивитися на каштани (сюди можна дійти через пляц Театральний, щоб заодно побачити ще й оперу та ратушу)

• Сад Красінських – тут гуляти й дивитися на магнолії (чомусь вони мені тааак запам’ятались!).

• Університетський бібліотечний сад (на даху) – це моє улюблене місце у Варшаві, якщо ви тут побуваєте, зрозумієте =)

• Сучасне місто – не впевнена в цій назві, але маю на увазі пляц Банковий + площу Дефіляд, де й знаходиться Палац культури і науки, а також видно багато хмарочосів.

• Палац культури і науки (оглядовий майданчик) – суперечлива будівля, яка викликає неоднозначні емоції, бо вона – «подарунок» Сталіна Варшаві. Мені подобається, як цей палац поляки обіграли, зробивши його таким собі культурним центром з музеями та театрами, але я раджу просто піднятися на 30 поверх, щоб роздивитися з висоти місто.

• Вілянувський палац – дуже приємне місце, якщо приїхати сюди в будній день (116 автобусом з вулиці Нови Свят можна дістатися за хвилин 35-40). Не знаю чому, але мені імпонує, що палац тут жовтого кольору =)

And so much more, звісно! Гуляйте, заглядайте, відкривайте, не бійтеся вимкнути смартфон з усіма картами й підказками та заблукати.

Де їсти/пити у Варшаві

Тут,  авжеж, усе ще суб’єктивніше, ніж із місцями для прогулянок, бо в кожного свої вимоги до їжі, напоїв, атмосфери, дизайну тощо. Залишу нижче ті заклади, які дуже припали мені до душі + ті, які можна знайти в самому центрі + традиційні перевірені класичні кав’ярні та ресто.

• Elektrownia Powisle – дуже класний фудмаркет
• Bułkę przez Bibułkę – сніданки весь день, порції великі!
• Hala Koszyki – ще один класний фудмаркет!
• NA BANK – сюди на смачну каву та сніданки!
• Kawiarnia Coffeedesk – сюди на смачну каву!
• STOR – сюди на смачну каву!
• Ministerstwo Kawy – сюди не встигла заскочити (лишила на наступний раз), але радять усі, тому внесла в список і для себе, і для вас
• Wrzenie Swiata – тут кава не найкраща у світі (після Києва однозначно), але книжна атмосфера – вау!
• Piekarnia Być Może – cніданки весь день!
• Nero, Costa, Starbucks – ці заклади вказую на випадок, якщо раптом у вас взагалі не буде часу шукати гіпстерські заклади/кав’ярні третьої хвилі + вони у Варшаві на кожному кроці (у будь-якому разі тут приємно посидіти, з’їсти мафін у Nero чи чізкейк з полуницею у Costі, а от працювати раджу у старому доброму Starbucksі, тому що тут вай-фай найкращий)
• Gościniec – цей ресто вписую, якщо вам захочеться польських вареничків (Polskie Pierogi)
• Specjały Regionalne – тут теж польська кухня, але сам ресто вищого класу, ніж попередній (картопелька зі шніцелем – ммм!)
• Bar Mleczny – це популярна польська їдальня, де можна недорого поїсти та зустріти людей усіх можливих національностей, професій і статусів (а все тому, що тут реально смачно!)

And so much more, звісно =) Гастротур – теж спосіб пізнати нову для себе культуру.

P.S. За багато рекомендацій вдячна своїй подрузі, яка мені часто підказувала класні spots to walk, eat and drink in Warsaw.

P.S. Я знаю, звичайно, знаю, що поляки вже не такі раді нам, як на початку повномасштабної війни. Чула неодноразово від різних людей купу всіляких історій. Однак навесні-22 я на власні очі бачила поляків-волонтерів на вокзалі у Пшемишлі, які благали українців щось поїсти й попити чаю, постійно запитували, чим вони можуть допомогти, просили пильнувати свої документи та показували на двері медкабінету (у разі, якщо щось болить чи турбує). Тому я дуже за те, щоб дивитися вглиб і пам’ятати. А ще досліджувати Варшаву (так, місцями совкову (бекграунд у неї теж непростий), а місцями – дуже приємну, красиву та сучасну).

Усі міста заслуговують на шанс бути відвіданими, а Варшава – і поготів!

Авторка та редакторка: Олена Потіха