Тільки з листопадом я відчуваю, що вже прийшла осінь. Вересень і жовтень усе-таки ще про літо, сезонне чи бабине, ще про нереалізовану відпустку, ще про відкриті щиколотки й розстебнуті тренчі, ще про мій теплий день народження, який я завжди хотіла святкувати в липні. А от листопад зі своїм вітром, светрами та зануренням у, здається, нескінченну ніч щоразу пропонує мені червоне вино, ароматні свічки та улюблені осінні фільми (десь щасливі, десь елегійні, десь відверто сумні). Напишу про ці кінострічки, поки не настав грудень зі своєю приємною метушнею, подарунками та купою справ наприкінці року. À votre santé!
«Перед заходом сонця» (2004) Before Sunset

Ой, це ж та сама – прекрасна частина трилогії Річарда Лінклейтера, яку я так люблю. Герої зустрічаються вдруге в житті в Парижі не презентації книги. Стоїть тепла осінь, але листя так гарно лягає на набережну біля Нотр-Даму, і діалоги такі геніальні, і світло, і квартира Селін з колекцією книжок і дисків. Це кіно про те, як знайти свою любов і втратити її, а потім раптом знайти знову. Усі 9 років з моменту зустрічі (у Відні) герої згадували одне одного і дуже жалкували про те, що тоді не обмінялися контактами, адже все могло б скластися інакше. Фінал – відкритий, але, хто дивився продовження – «Before Midnight» – знає, що сталося. Читала, що режисер вирішив насправді показати в кіно власну історію з життя. Колись він так само познайомився з дівчиною, з якою провів день у якомусь місті (сюжет першої частини – «Before Sunrise»), але після того більше вони, на жаль, так і не побачились.
«Коко до Шанель» (2009) Coco avant Chanel

Історія Великої Мадемуазель завжди викликає сильні емоції. Більше того, її біографія така складна й заплутана, що вже ніхто й не знає, які з фактів її життя є правдивими, а які – ні. Я не можу гарантувати вам повну достовірність байопіка «Коко до Шанель» Анн Фонтен, але те, що фільм прекрасний і Одрі Тоту в ролі Габріель теж, просто не має сумнівів. Образи героїв, стосунки з модою, зустріч Коко з Боєм, пляжі Довіля (дуже хочу там побувати!), маленька чорна сукня, ще довге волосся Габріель, взаємна, але не дуже щаслива любов, бажання перекроїти весь світ, шалений успіх – це все ми бачимо в цьому сильному і красивому кіно. Мій улюблений момент: героїня Шанель лежить посеред листя у дворі маєтку Бальсана і нарешті вирішує відкрити власну справу в Парижі. One big love!
«Жінка є жінка» (1961) Une femme est une femme

Додамо трішки нової французької хвилі та Жана-Люка Годара (коли ж відкривати для себе цього геніального й дивакуватого режисера, як не восени?!). Фільм «Une femme est une femme» з Анною Каріною (на той час дружиною Годара) – це щось дуже комедійне і драматичне водночас. Кажуть, що для зйомок стрічки Жан-Люк побудував справжню квартиру в студії (зі стінами та стелею), щоб Анні було добре та комфортно. Цей фільм – про стриптизерку Анжелу та двох закоханих у неї чоловіків (один із них – сам Жан-Поль Бельмондо=), вулички Парижа, червоні колготки та парасольки, загравання з глядачем, стрілки Каріної, цитування класики, артистичні моменти та цікаву операторську роботу, що дуже характерно для месьє Годара.
«Енні Голл» (1977) Annie Hall

Осінь без Вуді Аллена – не осінь. Як на мене, ранні фільми Аллена можна просто розбирати на цитати, тому переглядати їх зараз – особлива насолода. Стрічка «Енні Голл», яка отримала чотири «Оскари», розповідає нам про зародження, розквіт і розрив стосунків коміка Елві та співачки Енні; ми бачимо і знайомство, і романтичний період, і щасливі моменти, і роздратування, і сварки, і печаль, і завершення історії. Сама картинка кіно – неможливо красива, весь фільм ніби знято на плівку (дуже естетично!), локації Нью-Йорка – кайф у чистому вигляді, пісню у виконанні Даян Кітон «Seems Like Old Times» можна слухати вічно, ну а остання фраза, сказана Елві-Алленом, про те, що стосунки ірраціональні, абсурдні й безглузді, але ми без них не можемо, – у саме серце.
«Кожен хоче любити» (2008) Mes amis mes amours

Стрічка «Кожен хоче любити» допоможе трохи відволіктися від осінньої меланхолії. Двоє найкращих друзів із Парижа, які лишилися з дітьми і без дружин, вирішують з’їхатися й почати нове життя разом у французькому кварталі Лондона. Тут на них чекає чимало випробувань і смішних ситуацій, а ще любов, якої їм так насправді не вистачало. Незважаючи на легкість і передбачуваність сюжету, ромком дуже надихає своєю атмосферою. Герої живуть і працюють на одній вуличці, разом обідають в кафе, ходять у гості одне до одного, обговорюють проблеми, сваряться й миряться, як велика сім’я. А ще тут грає Віржині Ледуаєн! Пам’ятаєте красуню з легендарного фільму «Пляж»? Ось це вона=)
«Прекрасна епоха» (2019) La belle époque

Чудовий фільм Ніколя Бедоса (подивіться ще його «Він і вона», дуже і дуже!). Можливо, події в кіно розгортаються не восени (точніше головний герой хоче, щоб вони були не восени =), але через свою історію, настрій і кольорову гаму він дуже підходить для листопада, як на мене. Уявіть, що ви можете повернутися в минуле та ще раз пережити події якоїсь конкретної епохи. Ні, це не фентезі. Це послуги однієї компанії, до якої звертається вже не молодий художник – такий подарунок робить йому син і в такий спосіб допомагає батькові знову вперше зустріти кохання всього його життя. Даніель Отей, Гійом Кане, Дорія Тільє, Фанні Ардан роблять це прекрасне кіно ще прекраснішим=) Правда-правда!
«Вони одружились, і в них було багато дітей» (2004) …And They Lived Happily Ever After

Тема щасливого/нещасливого сімейного життя вічна. Усе дуже просто і складно: нам показують декілька драматичних історій подружніх пар, зради, багаторічні стосунки, гармонію і дисгармонію; близькість, прірву і знову близькість, любов, розчарування, закоханість – і так по колу. Цікаво спостерігати, як однакові чи схожі моменти герої сприймають і переживають по-різному. Багато красивих кадрів з осінню та французькими квартирами/сходами/ліфтами. Молода Шарлотта Генсбур, донька акторів Джейн Біркін і Сержа Генсбура, в кіно неймовірна. Сцена, в якій вона слухає пісню Radiohead «Creep» із Джонні Деппом – амур-амур. Дивитися – не передивитися цей фільм!
Pictures: Internet
“Друзі – коханці» – один з моїх улюблених!!! Мій Рома часто засинає мене за французькими фільмами і каже: «Як ти їх знаходиш»)
Як завжди, написала ти, Лена, гарно, щиро і легко… І в усього у тексті вся ти: мрійлива, романтична, в очікуванні див, з колекцією книжок і гарної музики, і закохана в життя)
LikeLiked by 1 person
Настяяя, дякую! Так приємно, що читаєш❤️ Обіймаю тебе!
LikeLike