Замість листа всім моїм читачам і читачкам.

Восени на мій день народження найближчі бажали мені попри всі війни, пандемії та безглуздя цього світу зберегти в собі відчуття прекрасного, яке вони так добре помічають. Звісно, мені було приємно це чути, але водночас якось на нинішні реалії моє відчуття прекрасного ніяк не лягало. Ну як можна чимось таким ділитися, коли в країні війна і коли новини щодня провалюють тебе в якусь бездонну прірву? До чого зараз ці всі красиві фото/тексти, коли треба щодня працювати й донатити, щоб вранці не прокинутися в іншій країні? А потім я згадала, як у березні 2022 року вирішила підтримати одну фотографиню-волонтерку і придбала в неї курс з мобільної фотографії (продаючи свої курси, вона в такий спосіб збирала кошти на допомогу військовим). Це звучить дуже абсурдно, тому що на початку повномасштабної війни, коли ми переживали найстрашніші дні, я могла думати про фотомистецтво, більше того, я ще й слухала ті лекції (з того всього я нічого не запам’ятала, звичайно, бо голова моя була зайнята абсолютно іншими речами, але сам факт, але сам факт). І до мене дійшло, що прекрасне насамперед потрібне мені, щоб мати можливість на якусь годину відключитися від телеграм-каналів і не втонути в цих усіх триклятих сповіщеннях. Прекрасне – моя опора.

Ось так я і прийшла до того, що хочу продовжувати вести цей блог і створювати тут свій красивий контент. За 2022 рік я переглянула чимало сторінок/каналів іноземних блогерок і помітила, що на західному ринку блоги як окремі платформи та онлайн-журнали все ще існують. Це дуже тішить, тому що окрема платформа дає багато свободи і простору для творчості. А це найголовніше, як на мене, в будь-якому content creation.

Про що я тут писатиму? Традиційно блог буде присвячений натхненню в широкому сенсі (the main purpose of this project is to inspire and to get inspired), для цього власне я й купувала домен на вордпресі. Тексти-замальовки, світлини, кіно, подорожі, girl power – усе тут (полистайте мій блог, якщо ви вперше сюди заглянули). Також наразі я хочу зробити акцент на Києві, який ми всі так любимо (і який ви бачите прямо на цих фотографіях), українських брендах, професійних shootings як спецпроєктах, інтерв’ю тощо.

Окремо про війну я не писатиму, друзі, хоча, звісно, фігурувати в матеріалах вона буде, адже не може не. Певний свій досвід я зібрала тут, поки що цього достатньо. Такі тексти даються мені важко, оскільки весь час треба занурюватися в події, а я в них (як і ви) і так щодня варюся. Ну і все ж таки хай тут живе прекрасне як спосіб відновлення для всіх нас.

Якщо вам подобається те, що я роблю, підтримайте мене своїм лайком чи коментарем – буду дуже вдячна! Якщо ви хочете зі мною дружити =), шукайте мене в інстаграм. Якщо вам цікаво зі мною поспівпрацювати (статистику блогу я прикріпила нижче), пишіть мені в соцмережі чи на пошту: potiwe4ka@gmail.com – створимо разом щось прекрасне та українське.

P.S. До публікації цього тексту я думала оновити дизайн сайту, але нинішній мінімалізм мені до душі. Тому я просто змінила колір плашки на чорний. Якось виглядає зараз дуже по-французьки.

Ну і щоб продовжити French mood, прикріплюю нижче плейліст з відповідним настроєм. Зверніть увагу на те, як у першому треку прекрасно звучить ча-ча-ча, в шостому – та-та-та-та-та-та, а в дев’ятому – ді-ду-да =) Трішки легкості та музики всім нам!