Я присвячую цю фотосесію та цю статтю своєму тілу, яке стільки витримує за останній рік, а я його безжалісно юзаю, не думаючи про наслідки. Наше тіло – прекрасне, ось що я зрозуміла, і варто про нього дбати.

Не знаю чому, але про своє тіло я дуже задумалася після одного випадку в метро.

Якось я переходила з Театральної на Золоті ворота і, вже спустившись з ескалатора (неробочого, до речі), побачила, що натовп попереду розвертається і йде просто на мене. Виявилося, що хтось розпилив газ на платформі, люди перелякались – і, звісно, це викликало паніку. Дівчина поруч голосно кричала (газ насправді було дуже чути), на сусідньому ескалаторі (робочому, до речі) почалася штовханина, оскільки важко було піднятися вгору, коли сам ескалатор їде вниз. Приємного в цьому всьому було мало, звичайно, зважаючи на час, у якому ми живемо. Я повільно повернулася на Театральну, вийшла на вулицю, подихала повітрям, зайшла в заклад випити води та вирушила у справах.

Ось тоді я вперше з початку повномасштабного вторгнення подякувала своєму тілу за те, що воно таке сильне (здавалося б, скільки було тих страшних моментів за 2022 рік, не знаю, чому саме в той момент), але, крім того, зловила себе на думці: про своє тіло варто дбати. Про психіку теж насправді, однак тіло – це наша база, тому тут я акцентую увагу на ньому.

Стан тіла впливає на наш стан загалом – на самопочуття, на розумову діяльність тощо – тому його треба дуже-дуже любити, адже, як на мене, воно нам дає космічний ресурс (сьогодні особливо).

Тож… як я підтримую своє прекрасне тіло? А оскільки все в нашому організмі пов’язано, то і себе загалом?

Снідаю.

Банально =) До цього обов’язково випиваю склянку води.  

Я можу пропустити будь-який прийом їжі, тільки не сніданок. Зі сніданками в мене чесно дуже складна історія, оскільки регулярно їсти вранці я стала лише під час ковіду (тобто: коли почала працювати дистанційно). Раніше я їла вафлю чи цукерку, ледь не одночасно досушуючи волосся феном чи вже взуваючи кросівки біля дверей.

Згодом я помітила, що вранці завжди погано себе почуваю. Довго думала, що через недостатню кількість сну. Зі сніданками ситуація змінилася. Зараз у мене часто немає апетиту, та я дуже намагаюся щось їсти, щоб були сили нормально жити кожен день.

Пам’ятаю про базову б’юті-рутину

Це приємно. До того ж будь-яка рутина заземляє. Я насправді мало фарбуюсь, однак про доглядову косметику не забуваю ніколи. Слідкувати за своєю шкірою та волоссям, робити різні маски, наносити сироватку, крем чи кокосову олію – дуже люблю.

Десь почула фразу: коли людина обожнює за собою доглядати і робить це природно, вона перебуває в гармонії із собою. Тішить ця думка, нехай так і буде =)

Спорт

Це найкраще, що взагалі можна зробити для свого тіла. Від елементарних вправ до серйозних тренувань. Я не ходжу в спортзал (чомусь не сприймаю), але вдома обов’язково перериваю роботу на зарядку та прес. Також із початку року поступово відновлюю регулярні тренування із сальси, і тіло моє блаженно радіє, бо в танці воно дуже розкривається. Прямо це відчуваю.

Намагалася поєднати фізичне та ментальне, тому кілька тижнів займалася йогою із застосунком, але тут, думаю, варто підшукати класного майстра, тому що ефективність таких занять невисока + я не завжди розумію, чи правильно виконую асану. Наразі тіло просить більше чогось енергійного. Катання на лижах теж нещодавно чудово зайшло.

Ще в мене є маленька мрія – навчитися грати у великий теніс. Мені здається, що цей вид спорту сьогодні набирає обертів і стає популярним. Улітку постійно бачила рекламу з кортами. Що ж, треба спробувати.

П’ю/їм смузі

З подорожі до Таїланду ми з моїм хлопцем привезли любов до різних смузі. Там пили щодня, і вони нам абсолютно не набридали. Часто якось протягом останніх років згадували, що ми там куштували (а в Таїланді, повірте, було що куштувати).

У березні цього року ми купили блендер – і все, світ змінився назавжди. П’ємо/їмо смузі регулярно. Я не знаю, чи можуть вони комусь нашкодити (наскільки розумію, головне – контролювати кількість і не вживати більше одного разу в день), але за вмістом вітамінів і корисних речовин вони – супер.

Масаж, спа, лазня

Усе, що допомагає тілу розслабитися та відчути задоволення, заслуговує на увагу. Ні, це не марнотратство. Найкраще працює в комплексі. Звісно, щотижня на масаж чи в спа не ходжу, хоча, мабуть, була б не проти, але свідомо (чи радше – підсвідомо) виділяю час на такі процедури.

Чек-апи

Вважаю, що здоров’я – наша відповідальність. Я в цьому питанні ще не досягла дзену, тому на повний чек-ап організму наразі наважуюсь. Але, якщо мене щось турбує, іду обов’язково до лікаря, а не дотягую до кризового моменту, як це було раніше (взагалі лікарі в мене асоціюються з однією особистою травматичною історією, таке враження, що досить довго я їх просто уникала).

Найкращий підхід – проходити заплановане обстеження хоча б раз на рік (тут усе індивідуально, звісно) без якихось симптомів чи неприємних відчуттів. Працюю над цим.

Сон

Я з тих людей, які дуже полюбляють поспати вранці. Жайворонком не стала навіть після прочитання відомої книги «Магія ранку». Якийсь період старанно намагалася оптимізувати своє життя завдяки підйомам о 6. Не вийшло, але цей гріх собі давно пробачила, тому що можу спокійно попрацювати о 22 чи 23 вечора, якщо потрібно. Ну а з нашими осінньо-зимовими блекаутами доводилося вести робочу комунікацію навіть уночі (хоча, мені здається, всі з цим зіткнулися).

Сон у мене дуже постраждав з того жахливого 24 лютого (до речі, на цю тему з багатьма спілкувалася – і виявилося, що це якась загальна проблема, у вас теж так?). Іноді я просто не сплю. Тому, якщо мені дуже хочеться вранці поспати довше і в мене немає ніяких жорстких дедлайнів, дозволяю собі цю розкіш.

Довгі прогулянки

Як медитація для мене. Можу гуляти годинами, особливо біля води. Інколи в такий спосіб замінюю собі фізичні вправи вдома. Я так і не привчила себе регулярно користуватися застосунками, які вимірюють кількість кроків, тому просто ходжу до приємної втоми в ногах (іноді більше, іноді менше).

Коли є класна компанія поруч, часу взагалі не помічаю, коли гуляю сама – теж. Вважаю, що Київ створений для довгих маршрутів – і його варто вивчати саме пішки. І тілу добре, і голові добре, і оку, і серцю.

Our body is our home.

Обійміть своє тіло і подякуйте йому за те, що воно красиве, витривале, ваше. Ми дійсно сильніші, ніж ми думаємо, однак усі ці selfcare поради, які звучать ледь не з кожного кутка, мають зрештою якийсь сенс.

І ще. Ми так часто картаємо себе за зовнішні недоліки і так рідко радіємо тому, що в нас уже є. Насправді в нас є космічний ресурс, щоб жити наше непросте життя – цей ресурс треба просто регулярно підтримувати та любити.

Не забуваймо про себе!

Авторка та редакторка: Олена Потіха